Клімактерій — це період життя людини, що характеризується загальними віковими інволютивними змінами в організмі, на тлі яких відбуваються відносно швидкі клімактеричні зміни репродуктивної системи. Традиційні уявлення про клімакс пов’язані з жіночою статтю, хоча аналогічні зміни, бодай менше акцентовані, властиві і чоловікам.
Актуальність патології клімактеричного періоду визначається її високою частотою у жінок «перехідного» віку, у розквіті професійної і творчої діяльності. Іноді прогрес захворювання може призводити навіть до інвалідності. На мою думку, кількість хворих, що мають подібні порушення, значно перевершує літературні дані і складає 15-20% жінок в клімактеричному періоді. Найбільш важкі форми клімаксу, як правило, пов’язані з хірургічним втручанням, коли видалення яєчників призводить до різкого падіння гормонального фону.Вважається, що репродуктивна система жінки починає функціонувати з 7-8 річного віку і припиняє свою діяльність в 60-65 років. Практичному лікарю необхідно знати ознаки фізіологічного старіння та вміти відрізняти їх від патологічного перебігу клімаксу, а також диференціювати від гінекологічних та інших захворювань.

При швидкій гормональній недостатності яєчників виникає клімактеричний синдром. З’являється типова клініка «припливів», що супроводжується безліччю різноманітних суб’єктивних симптомів. Крім того, може розвиватися остеопороз, клімактерична кардіопатія (серцеві симптоми), клімактерична депресія. До цього можна додати швидко прогресуючу гіпертонію, яка за моїми спостереженнями часто «стартує» саме в період менопаузи. Симптоми клімактеричної міокардіопатії часто невіддільні від симптомів стенокардії: утруднення дихання, тиск і дискомфорт у грудях, біль у серці, що віддає в ліву лопатку, відчуття стиснення серця залізною рукою. Навіть електрокардіографія часто не дозволяє розрізнити ці стани.

З іншого боку, надмірна та тривала продукція статевих гормонів яєчниками спричиняє цілий ряд патологічних змін, обумовлених розвитком гіперпластичних процесів в гормонозалежних органах. На цьому тлі виникають дисфункціональні клімактеричні маткові кровотечі, поліпи ендометрію і пухлини. До такого ж результату може призводити і замісна гормональна терапія при її передозуванні або підвищеній чутливості організму.

При патологічному клімаксі має місце типовий прояв «хвороби порушеної рівноваги», в даній ситуації — балансу статевих гормонів. Саме тому найбільш прийнятною для лікування таких станів є гомеопатія, як регулююча терапія.
При типовій формі клімактеричного синдрому спостерігається своєчасна менопауза, через 2-6 місяців розвивається клініка хвороби, яка наростає протягом 3-6 місяців, а потім вираженість проявів знижується протягом 1-2 років. Найпоширенішими скаргами є припливи, пітливість, порушення сну, головний біль, запаморочення.

Випадок з практики. Пацієнтка І., 53 років, звернулася зі скаргами на інтенсивні «припливи», що супроводжується пітливістю і серцебиттям, особливо вночі. Менопауза 8 місяців. Турбують також перепади артеріального тиску, безсоння, запаморочення. Часто виникають «безпричинні сльози». Об’єктивно: підвищеного харчування. Пастозність тканин обличчя, рук, невеликі набряки гомілок. При обстеженні встановлено наявність фіброміоми матки невеликих розмірів. В юності знаходили збільшення щитовидної залози. Пологи одні, нормальні. У 39 років видалений правий яєчник у зв’язку з вираженим полікістозом. Через 2,5 місяці після початку гомеопатичного лікування припливи зменшилися за своєю інтенсивністю, покращився сон. Припинилися болі в животі. Немає запаморочення. Артеріальний тиск відносно стабільний. Потім пацієнтка з’явилася на прийомі через один рік від первинного звернення. Припливи рідкісні, невеликої інтенсивності. Менопауза. Артеріальний тиск стабільно 140/85мм.рт.ст. Заявила, що буде «приймати ліки довічно».

Однак, окрім припливів, насправді в переважній більшості випадків клінічні прояви патологічного клімаксу поліморфні. Це можуть бути погіршення пам’яті, зниження працездатності. А також підвищення апетиту, зміни настрою, слабкість, біль у серці, серцебиття, закріп або пронос, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадання волосся. Поява пігментних плям на шкірі, прискорене сечовипускання, свербіж шкіри та статевих органів, зниження чутливості органів чуття. Збільшення або зменшення ваги, затримка рідини, набряки, відкладення підшкірного жиру, напади бронхіальної астми, набряки Квінке, остеохондроз. Крім того, скарги пацієнток нерідко обумовлені генетично запрограмованими змінами в організмі, тривогою за появу зовнішніх ознак старіння, змінами в сексуальному житті. Виходячи з цього, далеко неповного переліку, можна уявити труднощі, з якими стикається традиційна конвенціональна терапія, і яка кількість різноспрямованих ліків буде потрібна для допомоги таким хворим. На жаль, методи лікування хворих з клімактеричним синдромом точно не визначені, відсутні діагностичні тести оцінки реактивності організму у відповідь на лікування. Невстановлені чіткі показання і протипоказання до застосування алопатичних лікарських препаратів.