Однією з передумов для гомеопатичного лікування засновник гомеопатії С. Ганеман вважав «усунення перешкод для одужання». Він мав на увазі усунення різних зовнішніх впливів, щоб не заважати процесу одужання, яке має відбуватися в результаті дії слушно призначеного  гомеопатичного засобу. Дотримуючись його рекомендацій, чимало сучасних гомеопатів піддають своїх пацієнтів суворим обмеженням, забороняючи їм алкоголь, каву, міцний чай, куріння, харчові стимулятори, використання косметичних та миючих засобів тощо. У цей перелік  потрапляють всі хімічні медикаменти, гормони, антибіотики, трав’яні препарати. Із списку рекомендованих страв зникають багато продукти сучасної цивілізації.

Щоб зрозуміти витоки цього явища процитуємо першоджерело: «…З овочів забороняється: хрін, ріпа, часник, селера, цибуля, редиска, петрушка, пікулі. А також щавель, спаржа, гірчиця, гриби, трюфелі, помідори, все мариновані овочі, салат і сира зелень. З м’ясних страв не дозволяється вживати свинину, сало, шинки, балик, телятину, індичку, качку, гусятину, ковбаси, печінку, паштети…».

Деякі лікарі-гомеопати обзавелися готовими рецептурними бланками, на яких заздалегідь надруковані заборони і попередження для пацієнта. На жаль, і невдачі в лікуванні іноді пояснюють саме недотриманням дієтичних приписів. Завдяки такому підходу «міф про гомеопатичну дієту» міцно укорінився в свідомості і пацієнтів і їх лікарів. Цей міф найбільше підтримується гомеопатами, які безглуздо  перенесли в наш час уявлення 200-річної давнини. Насправді засновник гомеопатії намагався вберегти пацієнта від «всього, що може мати лікарський вплив». У цьому сенсі варто згадати про те, що в часи Ганемана навіть молода яловичина вважалася ліками…

Спробуємо розібратися в цьому питанні. Почнемо з того, що сам Ганеман курив трубку на протязі майже всього свого життя, регулярно дозволяв собі легке пиво, а при появі гостей на його столі з’являлося вино. Спочатку своєї практики він вороже ставився до кави, вважаючи, що воно нівелює дію гомеопатичних ліків, потім значною мірою змінив свою точку зору. Подібно іншим геніям, випередивши свій час, він дбав про спосіб життя людей, необхідність фізичної культури, режиму дня, гігієну осель тощо, вважаючи їх важливими умовами збереження здоров’я.

За минулі з часу відкриття гомеопатія два століття кількість шкідливих впливів на людину незмірно зросла. Всі вони не тільки сприяють розвитку хвороби, але й ускладнюють лікування. Як можна виключити забруднення навколишнього середовища і звичайних харчових продуктів? Якщо дивитися ширше – медикаментозне та інформаційне забруднення? Сьогодні важко відшукати людину, яка б не користалася антибіотиками, анальгетиками, не піддавалася вакцинації. На такому тлі гомеопатія повинна була позбутися ефективності.

Але вона існує завдяки правильності своєї методології – пошуку індивідуальних ліків. Тривала практика дозволяє розвінчати цей «міф про гомеопатичну дієту»: гомеопатичні ліки здатні діяти в суміші з алкоголем або кавою, після рентгенівського та електромагнітного опромінення, розчинення в морській воді, на тлі інтенсивної алопатичної терапії. Зрозуміло, я ніколи навмисне не створював таких  експериментів, та не давав подібних рекомендацій. А дієта для мене в істинному розумінні цього слова (у перекладі з грецької мови – «спосіб життя») є важливою частиною лікарської практики.

Безумовно, є захворювання, такі як цукровий діабет, целіакія (непереносимість білка злакових рослин), непереносимість білка коров’ячого молока, алергічні захворювання тощо, які вимагають дотримання розроблених загальною медициною норм харчування. Але і в цьому випадку дієта повинна бути індивідуальною, враховуючи звички, пристрасті, етнічні особливості пацієнта. Спочатку слід розібратися, що стоїть за так званими «шкідливими звичками» людини. Переїдання, кава і харчові речовини, алкоголь, наркотики (або ліки) можуть бути засобами боротьби з депресією, виконувати функцію спілкування, приналежності до соціальної групи, бути засобом самовираження, захисту, ритуальними діями. До шкідливих звичок можна віднести «трудоголізм», багатогодинну їзду в транспорті, розмови по мобільному телефону або сон перед телевізором.

Слід враховувати, що дієтичні обмеження деякими людьми сприймаються як посягання на їх свободу. А обмеження свободи здатне викликати цілий ряд психологічних проблем. Важко змусити себе приймати ту їжу, яку не хочеться, і не менш складно заборонити собі бажані страви.

Не хочу коментувати численні види дієт. Поряд з безсумнівними перевагами, кожна з них має тільки той недолік, що не може підходити всім. Виберіть собі ту, яка до душі і обов’язково перевірте на практиці. Кожна людина ставить на собі самому щоденні експерименти по харчуванню. Безглузде використання продуктів харчування, їх підробка і псування означає неповажне ставлення до природи. Я прагну навчити пацієнта «домовлятися з їжею», розуміти свій власний організм, а не сліпо довіряти науковій літературі з дієтетиці. Не можна уявити собі харчування, тільки як якийсь «технічний процес», який визначається кількістю калорій, змістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів тощо, хоча б тому, що природа не має техногенного походження. З моєї точки зору краща наукова праця з питань дієти має назву «кулінарна книга».

При гомеопатичному лікуванні не можна скасовувати життєво необхідні для пацієнта ліки. Не можна відразу прибирати препарати  підтримуючої терапії, бо їх скасування викличе цілий ряд змін у здоров’ї пацієнта, що помилково можна віднести за рахунок гомеопатії. Тільки переконавшись, що гомеопатія «працює», можна під контролем лікаря зменшувати дозу або скасовувати попереднє лікування.

Таким чином, виконання дієтичних рекомендацій не є неодмінною умовою гомеопатичного лікування, але робить терапію більш ефективною і надійною. Самими необхідними рекомендаціями є:

• Приймати ліки натщесерце (не менше ніж за 15 хвилин до прийому їжі).
• Одну годину до і одну годину після прийому гомеопатичних ліків не вживати кави, алкоголю, міцного чаю, інших медикаментів, харчових добавок, не палити, не використовувати зубної пасти з хімічними інгредієнтами.
• Розсмоктати лікарський препарат у роті (зазвичай це крупинки на молочному цукрі).
• Бажано не торкатися ліків руками, а використовувати кришку від упаковки.
• Зберігати ліки в сухому місці, поза прямого сонячного світла, в закритому вигляді, окремо від сильно пахнучих речовин, миючих, косметичних засобів та хімічних препаратів.

Що ж стосується більш детальних рекомендацій, то їх виконання визначається здатністю до самоорганізації пацієнта. В ідеалі це відмова від куріння, і зайвого алкоголю, недоброякісних продуктів, використання натуральної косметики, одягу і зубної пасти. Під недоброякісними я маю на увазі продукти, багаторазово піддані тепловій обробці і заморожуванню, що містять консерванти, стабілізатори, барвники. Це також їжа, так званого швидкого приготування. Іншими словами, завданням лікаря є навчити пацієнта шанобливого ставлення до себе, через повагу до їжі, різного роду стимуляторів і алкоголю. Бо нерозбірливе ставлення до цих речей часто означає наплювацьке ставлення до життя. А  наявність власного смаку означає здібність до незалежного оригінального мислення. 

При гомеопатичному лікуванні дієта вибирається спільно пацієнтом і лікарем, і цей вибір має такий же індивідуальний характер, як і вибір самих ліків. Бажання або непереносимість різних продуктів, а також кліматичних умов часто служать для лікаря-гомеопата підказкою для призначення терапії. З іншого боку, визначивши конституціональний тип пацієнта, гомеопат може дати йому рекомендації щодо зміни способу життя, керуючись відомостями, отриманими з гомеопатичного лікознавства. Таким чином, суть дієтичних рекомендацій при гомеопатичному лікуванні визначається конституціональною особливістю людини, особистим досвідом лікаря і його здатністю зрозуміти суть хвороби.

Говорячи про дієту, а в широкому сенсі слова про спосіб життя, слід відзначити ще один важливий аспект. Нерідко вдало призначені гомеопатичні ліки знімають патологічну потребу в солодкому, солоному, каві, нормалізують апетит. Зменшується або зникає необхідність у «шкідливих звичках», знаходиться час для вибору якісних продуктів, занять спортом, мистецтвом, приходять правильні рішення «нерозв’язних» проблем.