КЛЮЧОВІ СЛОВА: З’єднувальна тканина, Доброякісна пухлина, Фіброміома матки, Фіброаденома молочної залози, Маткові кровотечі, Мастодінія, Гомеопатія.

ВСТУП: З’єднувальна тканина є одна з чотирьох типів біологічних тканин організму людини. Вона підтримує, з’єднує та розмежовує різні органи та тканини. З’єднувальна тканина походить з мезодерми. Термін «доброякісна пухлина» означає, що новоутворення дуже рідко, або ніколи не перетворюється на рак. Одними з найбільш розповсюджених доброякісних пухлин є фіброїди.

В свою чергу, найчастіші фіброїди – це утворення в матці та молочних залозах. Фіброаденоми характеризуються змішаною будовою стромальних та епітеліальних клітин. Виходячи з клінічного досвіду, від 20 до 80% жінок мають фіброїди в репродуктивному віці. Фіброаденоми є найбільш поширеними пухлинами молочних залоз в репродуктивному періоді життя, які трапляються у 7-14% жінок, що проходять обстеження в спеціалізованих  клініках.

Доброякісні фіброїди як правило ростуть повільно та не розповсюджуються на інші ділянки тіла. Добре відомо, що доброякісні пухлини спричинені порушенням регуляції численних генів, відповідальних за процес клітинної проліферації, диференціації та апоптозу (програмованої смерті клітин). Гормони, зокрема естрогени, приймають участь в рості та розвитку фіброїдів. Фіброміома матки, фіброаденоми грудей є частково гормоно-залежними та зазвичай зникають після менопаузи.

Доброякісні пухлини мають три важливі ознаки:

• Чітко позначені кордони;
• Капсулу зі з’єднувальної тканини;
• Як правило, високо диференційовані.

Таким чином, хірургічне видалення фіброїдів може бути ефективним тільки на рівні наслідків хвороби, не ліквідуючи причини пухлинного росту. Окрім безпосередніх операційних ускладнень, наслідками хірургічного втручання можуть бути втрата репродуктивної та менструальної функції, а також психологічні розлади. Алопатичне лікування з метою профілактики фіброїдів лишається нез’ясованим. Гомеопатична Матерія Медика містить значну кількість ліків, які в своєму патогенезі посилаються на фіброїди. Питання ефективності гомеопатії щодо доброякісних пухлин зазвичай викликає скептицизм з боку колег та пацієнтів. Отже існує необхідність підтримати практичну роботу з допомогою мета-аналізу.

МАТЕРІАЛИ та МЕТОДИ: 67 жінок з фіброїдами були під нашим спостереженням.

1) Фіброміома матки – 52 випадку (77.6%).

2) Фіброїди пухлини грудей – 35 випадків (52.2%), включаючи 5 випадків  (7.5%) фіброаденоми.

3) Інші доброякісні пухлини з’єднувальної тканини  – 6 випадків (9%), зокрема гемангіома печінки (4) та дерматофіброма (2).

Розподіл пацієнток за віком був наступним: жінки до 35 років – 13 (19.4%); з 35 до 39 років – 16 (23.9%); від  40 до 44 років – 29 (43.3%); від 45 до 49 років – 9 (13.4%).

Усі пацієнтки отримували виключно гомеопатичне лікування. В групу спостереження не були включені жінки з великими розмірами фіброаденом (більше 3см) та фіброміомами матки великих розмірів (більше 12 тижнів вагітності або 1500см³), тому що підлягали операції. Період спостереження тривав 5 років. Всі випадки доброякісних пухлин були під постійним клінічним контролем. Для цього був впроваджений періодичний огляд лікаря-гінеколога та мамолога, проводилося ультразвукове дослідження, зокрема з ефектом Доплера, стандартна мамографія та МРТ (магнітно-резонансне дослідження). В процесі спостереження з’ясовували структуру та розмір фіброїдів, структуру та стан ендометрію. Багато-центрова біопсія з гістологічним дослідженням проводилася при наявності стандартних показань. У випадках маткових кровотеч контролювалися параметри крові. Діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки проводилося при прогресуванні кровотечі та/або при показаннях для діагностики. Стандартні статистичні методи були використані для аналізу отриманих результатів.

РЕЗУЛЬТАТИ: До гомеопатичного лікування 38 пацієнток страждали на альгоменорею (матковий біль) та мастодінію (біль у молочних залозах). Після терапії біль зник, або зменшився у 30 випадках (78.9%, p<0.01). У 30 жінок фіброміома матки була ускладнена геморагічним синдромом. Лікування дозволило суттєво поліпшити ситуацію в 23 випадках (76.7% p<0.01).

Наступні ліки були призначені найчастіше: Aurum muriaticum natronatum, Calcium fluoricum, Conium maculatum, Lapis albus, Hecla lava, Silicea, Phytolacca decandra, Condurango marsdenia, Barium carbonicum, Carcinosinum, Hydrastis canadensis, Arsenicum album, Phosphorus, Thuja occidentalis, Sabina, Sepia officinalis.

Обсяг (розмір) фіброїду після гомеопатичного лікування: зменшення (мається на увазі фіброміоми матки та грудні фіброаденоми) спостерігалося у 12 жінок (17.9%). Подальший прогрес пухлинного росту мав місце у 10 жінок (14.9%).

Обсяг пухлини вважався за стабільний, якщо його зміни не перевищували 10% від первісного (до початку лікування) стану. В групі спостереження кількість таких випадків склала 45 (67.1%).

Складність полягала в пошуку групи контролю, себто жінок з доброякісними пухлинами з’єднувальної тканини, які не отримували будь-якого лікування. На жаль, я не знайшов статистичних даних щодо динаміки росту фіброїдів за певний період часу. Саме тому я вдався до ретроспективного аналізу історії хвороб жінок з фіброїдами, які не отримували лікування за п’ятирічний період. З великими зусиллями вдалося знайти всього 49 таких випадків. З’ясувалося, що прогрес пухлини мав місце в 26 жінок (53%), саногенетичне зменшення пухлин було зареєстровано лише у двох випадках.

ВИСНОВКИ:

• В порівнянні з контрольною групою, гомеопатична терапія виявилася недостовірно ефективною в спроможності зменшити обсяг (розмір) фіброміоми матки та фіброаденоми молочної залози. Але була статистично доведена ефективність гомеопатії щодо призупинення подальшого росту пухлин (p<0.05).
• Гомеопатія була достовірно ефективною щодо елімінації або зменшення болю (альгоменореї та мастодінії) та маткових кровотеч.
• Пошук специфічних ліків для фіброїдів не має перспективи. Більше того, вибір препаратів здебільшого залежить від індивідуальних особливостей лікаря та його фаховості. Найліпшим шляхом для слушної прописі є слідування принципу подібності.

Існує декілька зауважень до Матерія Медика: кальціфікати (відкладання кальцію навколо фіброїду) може вказувати на такі ліки, як Calcium fluoricum, Calcium carbonicum, Silicea; Гіперехогенність (підвищена щільність) пухлини та наявність товстої капсули є одним з показань для призначення Conium; Гіпоехогенні (Зменшена щільність) вказує на Thuja, Medorrhinum; Збільшений кровообіг навколо пухлини ставить питання про припис Posphorus та Ferrum phosphoricum.

REFERENCES:

1. Lefebvre G, Vilos G, Allaire C, et al. The management of uterine leiomyomas. J Obstet Gynaecol Can. 2003;25:396.
2. Abdel-Rahman MY, Sabry M, Al-Hendy A. Medical Treatment of Fibroid to Decrease Rate of Hysterectomy. In: Al-Hendy A, editor. Hysterectomy. Rejeka: InTech; 2012. pp. 115–128.
3. Wallach EE, Vlahos NF. Uterine myomas: an overview of development, clinical features, and management. Obstet Gynecol. 2004; 104:393–406.
4. Dent DM, Hacking EA, Wilkie W. Benign breast disease clinical classification and disease distribution. Br J Clin Pract. 1988; 42 (suppl 56):69–71.
5. Carty NS, Carter C, Rubin C, Ravichandran D. Management of fibroadenoma of the breast. Ann R Coll Surg Engl. 1995; 77:127–30.
6. https://www.homeopathicdoctor.co.in/uterine-fibroids-treatment-homeopathy/
7. http://hpathy.com/clinical-cases/role-of-homoeopathy-in-uterine-fibroid-and-ovarian-cyst-treatment/
8. Girish G, Naveen G, Vijay S, Deepa. Uterine Fibroids: A clinical Study with USG Follow-up. National J of Homeopathy. 2003, Vol 3.
9. http://www.homeopat.org.ua/en/a-v-popov-gomeopaticheskoe-lechenie-pacientok-s-fibromiomoj-matki/