А. Попов ПАТОЛОГІЧНИЙ КЛІМАКС

menopause-symptoms

Клімактерій — це період життя людини, що характеризується загальними віковими інволютивними змінами в організмі, на тлі яких відбуваються відносно швидкі клімактеричні зміни репродуктивної системи. Традиційні уявлення про клімакс пов’язані з жіночою статтю, хоча аналогічні зміни, бодай менше акцентовані, властиві і чоловікам.
Актуальність патології клімактеричного періоду визначається її високою частотою у жінок «перехідного» віку, у розквіті професійної і творчої діяльності. Іноді прогрес захворювання може призводити навіть до інвалідності. На мою думку, кількість хворих, що мають подібні порушення, значно перевершує літературні дані і складає 15-20% жінок в клімактеричному періоді. Найбільш важкі форми клімаксу, як правило, пов’язані з хірургічним втручанням, коли видалення яєчників призводить до різкого падіння гормонального фону.Вважається, що репродуктивна система жінки починає функціонувати з 7-8 річного віку і припиняє свою діяльність в 60-65 років. Практичному лікарю необхідно знати ознаки фізіологічного старіння та вміти відрізняти їх від патологічного перебігу клімаксу, а також диференціювати від гінекологічних та інших захворювань.

При швидкій гормональній недостатності яєчників виникає клімактеричний синдром. З’являється типова клініка «припливів», що супроводжується безліччю різноманітних суб’єктивних симптомів. Крім того, може розвиватися остеопороз, клімактерична кардіопатія (серцеві симптоми), клімактерична депресія. До цього можна додати швидко прогресуючу гіпертонію, яка за моїми спостереженнями часто «стартує» саме в період менопаузи. Симптоми клімактеричної міокардіопатії часто невіддільні від симптомів стенокардії: утруднення дихання, тиск і дискомфорт у грудях, біль у серці, що віддає в ліву лопатку, відчуття стиснення серця залізною рукою. Навіть електрокардіографія часто не дозволяє розрізнити ці стани.

З іншого боку, надмірна та тривала продукція статевих гормонів яєчниками спричиняє цілий ряд патологічних змін, обумовлених розвитком гіперпластичних процесів в гормонозалежних органах. На цьому тлі виникають дисфункціональні клімактеричні маткові кровотечі, поліпи ендометрію і пухлини. До такого ж результату може призводити і замісна гормональна терапія при її передозуванні або підвищеній чутливості організму.

При патологічному клімаксі має місце типовий прояв «хвороби порушеної рівноваги», в даній ситуації — балансу статевих гормонів. Саме тому найбільш прийнятною для лікування таких станів є гомеопатія, як регулююча терапія.
При типовій формі клімактеричного синдрому спостерігається своєчасна менопауза, через 2-6 місяців розвивається клініка хвороби, яка наростає протягом 3-6 місяців, а потім вираженість проявів знижується протягом 1-2 років. Найпоширенішими скаргами є припливи, пітливість, порушення сну, головний біль, запаморочення.

Випадок з практики. Пацієнтка І., 53 років, звернулася зі скаргами на інтенсивні «припливи», що супроводжується пітливістю і серцебиттям, особливо вночі. Менопауза 8 місяців. Турбують також перепади артеріального тиску, безсоння, запаморочення. Часто виникають «безпричинні сльози». Об’єктивно: підвищеного харчування. Пастозність тканин обличчя, рук, невеликі набряки гомілок. При обстеженні встановлено наявність фіброміоми матки невеликих розмірів. В юності знаходили збільшення щитовидної залози. Пологи одні, нормальні. У 39 років видалений правий яєчник у зв’язку з вираженим полікістозом. Через 2,5 місяці після початку гомеопатичного лікування припливи зменшилися за своєю інтенсивністю, покращився сон. Припинилися болі в животі. Немає запаморочення. Артеріальний тиск відносно стабільний. Потім пацієнтка з’явилася на прийомі через один рік від первинного звернення. Припливи рідкісні, невеликої інтенсивності. Менопауза. Артеріальний тиск стабільно 140/85мм.рт.ст. Заявила, що буде «приймати ліки довічно».

Однак, окрім припливів, насправді в переважній більшості випадків клінічні прояви патологічного клімаксу поліморфні. Це можуть бути погіршення пам’яті, зниження працездатності. А також підвищення апетиту, зміни настрою, слабкість, біль у серці, серцебиття, закріп або пронос, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадання волосся. Поява пігментних плям на шкірі, прискорене сечовипускання, свербіж шкіри та статевих органів, зниження чутливості органів чуття. Збільшення або зменшення ваги, затримка рідини, набряки, відкладення підшкірного жиру, напади бронхіальної астми, набряки Квінке, остеохондроз. Крім того, скарги пацієнток нерідко обумовлені генетично запрограмованими змінами в організмі, тривогою за появу зовнішніх ознак старіння, змінами в сексуальному житті. Виходячи з цього, далеко неповного переліку, можна уявити труднощі, з якими стикається традиційна конвенціональна терапія, і яка кількість різноспрямованих ліків буде потрібна для допомоги таким хворим. На жаль, методи лікування хворих з клімактеричним синдромом точно не визначені, відсутні діагностичні тести оцінки реактивності організму у відповідь на лікування. Невстановлені чіткі показання і протипоказання до застосування алопатичних лікарських препаратів.

Патогенетично обгрунтованою, з точки зору традиційного підходу є гормональна замісна терапія при гіпоестрогенемії. Але вона є вкрай недосконалою із-за неможливості підбору оптимальної дози , не кажучи про різноманітні небажані дії. Найбільш істотними з них є погіршення або розвиток артеріальної гіпертензії, мігрені, ендометріозу, мастопатії, тромбофлебіту, жовчнокам’яної хвороби, гіперліпопротеїнемії, ожиріння.
Рівень естрогенів в організмі не є константою, він постійно змінюється протягом відносно короткого часу. Індивідуальні відмінності в “графіку” зниження естрогенних гормонів можуть бути досить істотними, і їх не завжди можливо передбачити. Тому часто застосування гормональної терапії не тільки не приводить до бажаної мети, але і переводить організм з одного патологічного стану в інший (з гіпоестрегенемії в гіперестрогенемію). Так, прийом естрогенних препаратів сприяє розвитку гіперпластичних процесів в органах-мішенях, може розвиватися мастопатія, фіброміома матки. Гіперплазія ендометрія призводить до появи дисфункціональних клімактеричних маткових кровотеч. З іншого боку, антиестрогенна терапія при гіперпластичних процесах може викликати появу клімактеричного синдрому.
Випадок з практики. Пацієнтка 57 років, звернулася зі скаргами на прояви патологічного клімаксу. Після настання менопаузи в 50 років виникли припливи до обличчя і шиї, середньої інтенсивності. Приймала гормональні препарти протягом двох років, в результаті чого припливи значно зменшилися, але з’явилися періодичні кров’янисті виділення з статевих шляхів, які виникають від будь-якої провокації, фізичних зусиль, кашлю тощо. Крім того, турбує підвищення артеріального тиску до 160/100 мм. рт. ст., напади запаморочення, спазматичного головного болю, має користуватися гіпотензивними препаратами. При одній з кровотеч з діагностичною та лікувальною метою проведена операція вискоблювання стінок матки. Після тримісячного курсу гомеопатичного лікування кров’янисті виділення припинилися. Артеріальний тиск стабільно 140-150 /90 мм. рт. ст. Вирішила відмовитися від алопатичної терапії. Припливи рідко, легко переносяться. Повторний огляд гінеколога та обстеження не встановили наявність патології.
Гідною альтернативою гормональної терапії є гомеопатія, яка здатна оптимізувати рівень гормонів і зробити протікання клімактеричного періоду, якщо не фізіологічним, то максимально наближеним до нього. Методологія гомеопатії дозволяє виявити патологію клімаксу під маскою інших, часто абсолютно несхожих захворювань, наприклад, гіпертонічної хвороби, алергічного дерматиту, синдрому Рейно тощо. Крім того, з’являється можливість корекції негативних змін характеру, індивідуаль них особливостей, волі, пам’яті, мотивації, які часто виникають у зв’язку з періодом клімаксу.

Для надійного гомеопатичного лікування клімактеричного синдрому зазвичай використовуються ліки, які мають широкий вплив щодо ендокринної патології. Гомеопатична методологія здатна передбачати розвиток патологічного клімаксу та своєчасно вживати профілактичних заходів. Лікар-гомеопат обов’язково враховує індивідуальні особливості кожного випадку, обставини, що сприяють хворобі або її провокують. Адже навіть “припливи” бувають різними: односторонніми, миттєвими, повільними тощо. Можуть виникати різні відчуття: печіння, як від уколів гарячих голок, ніби “кров може бризнути крізь шкіру”, “розпирання”, пульсації , “повнокрів’ я” очей, голови, шлунка та інших органів. Також різноманітно може проявлятися пітливість, хоча у ряді випадків спостерігаються сухі припливи.

Нарешті ще одне зауваження – лікарю-гомеопату слід з’ясувати ставлення хворої до своєї проблеми . Неадекватне ставлення до свого стану, часто формується в результаті нерозуміння оточуючими фізичних та душевних страждань пацієнтки. Особливе місце займають фобічні розлади та синдром тривоги. Найчастіше зустрічаються страх старості, втрати лібідо або професійних здібностей. Виникають фіксовані ідеї: втрата привабливості, сексуальності, краси.

З іншого боку, стресові ситуації, в свою чергу можуть викликати передчасне настання менопаузи і розвиток клімактеричного синдрому. Відновлення внутрішнього миру (гармонії) є одним із першочергових завдань лікування. Не знаючи цього, більшість хворих шукають в аптеках готові препарати, які спрямовані на зменшення припливів. Дійсно, і комплексні гомеопатичні засоби (див. статтю «Аптека без лікаря»), і фітотерапевтичні збори в ряді випадків виявляються ефективними, але лише на короткий час.

Випадок з практики. Перша консультація пацієнтки відбулася, коли їй було 51 рік. Всього за сім років нашого знайомства вона була на прийомі 23 рази. Першою її скаргою було небажання старіти, або як ми потім уточнили «страх старості». Як докази свого передчасного старіння вона продемонструвала численні зморшки, зміни шкіри, а також розповіла про погіршення пам’яті, неможливість читати і повною мірою усвідомлювати статті з філософії та естетики, які раніше доставляли їй задоволення в якості хобі. Відсутність колишньої енергії, фізичних сил. Періодично безсоння з тривожними думками про наступаючу старість. На питання про сексуальні проблеми пацієнтка відповіла, що поки все в порядку. Щодо її соматичного статусу я записав в історію хвороби «Виглядає відповідно до свого віку. На тілі та руках безліч дрібних ліпом і родимих плям. На ногах «венознє павутіння». Шкіра пастозна, ділянки сухої шкіри поєднуються з жирними, особливо на обличчі. Риси обличчя крупні, особливо ніс з почервонінням і легким лущенням. Виражена носогубна складка». Окрім вище пом’янутих скарг, пацієнтку турбували припливи (менопауза 3 роки), часті застуди, провоковані холодом, закріпиВ гінекологічному анамнезі викидні, медичні аборти, фіброміома матки невеликих розмірів. Вагітність і пологи без ускладнень.

Через 1,5 місяця пацієнтка зазначила «зменшення припливів на 80%». Спочатку було загострення у вигляді сильного свербіння шкіри, набряку обличчя. Реакція була на три прийоми препарату. Один раз була застуда. Як і раніше, багато уваги приділяє зовнішньому вигляду, шкірі, волоссю, щоб компенсувати ознаки старості. Потім зникли такі не симпатичні пацієнтці дрібні підшкірні вени на ногах. Пройшли закрепи. Припинилося оніміння кінцівок. Незважаючи на кілька випадків переохолодження на свій подив не захворіла. Пройшов біль в лівому тазостегновому суглобі, на який «забула поскаржитися». Продовжує турбувати думка про старість. Вважає себе «змарнілою».
Проведений новий аналіз симптомів та зроблені нові призначення. В результаті покращилася фізична форма: «в минулому році 4 км йшла дві години, в цьому році цю відстань пройшла за 40 хвилин». З подивом відзначила значне ослаблення симптомів сінної лихоманки, якою страждала багато років. Турбує часте сечовипускання. Як і раніше вважає себе «занадто старою». Продовжені попередні призначення на більш тривалий термін — півроку.
За 6місяців: загальне самопочуття хороше. Припливи відносно часті, але короткі, мало турбують. Надбавка у вазі 5кг. Покращилася пам’ять «може читати книжки». Про симптоми старості говорить не зі страхом, а скоріше з жалем. Знову відчуває ясність розуму. «Нарешті присутня втекст і події!». Перестали хвилювати питання передчасного старіння. Вважає свій вигляд не ідеальним, але цілком пристойним. Немає тривоги за майбутнє.
Чоловічий клімакс, найчастіше проявляється ментальними симптомами. Це химерність, манірність поведінки, надмірна увага до своєї зовнішності, відсутність концентрації уваги. Звуження творчих, професійних можливостей і «фіксація» на сексуальних проблемах. Можливо внаслідок того, що лібідо зростає, а можливості його реалізації зменшуються аж до імпотенції. Я вважаю подібні симптоми проявом «чоловічий істерії». Крім того, саме в клімактеричному періоді часто зустрічається гіперплазія передміхурової залози.
Випадок з практики. Пацієнт С., 59 років, звернувся на консультацію зі скаргами на зниження потенції. Лібідо збережено, і навіть підвищено. Відзначає часті здуття живота, відчуття важкості в правому підребер’ї. Турбує також сухість і свербіж шкіри. Іноді гемороїдальні кровотечі. Останні два роки різке випадання волосся, явища пародонтозу. Часте нічне сечовипускання, при обстеженні виявлена невелика аденома передміхурової залози. Після нічного сну оніміння рук. Погіршення пам’яті. Напади дратівливості без особливої причини. Об’єктивно: зниженого харчування, шкіра суха з легким дрібним лущенням. В кутах губ тріщини. Облисіння за андрогенетичним типом. Звертає на себе увагу розв’язна поведінка, балакучість. Зі слів дружини останнім часом «став поводитися дивно: довго розглядає себе в дзеркалі, звернувся в центр по відновленню волосся, без кінця розповідає сальні анекдоти». Після призначення гомеопатичних засобів наступний прийом відбувся через три місяці. Відразу після початку прийому препарату почастішали гемороїдальні кровотечі, потім геморой перестав турбувати. Стан травної системи «майже ідеальний». Нічне сечовипускання не більше одного разу. З потенцією «можливо трохи краще». Продовжено попереднє лікування. Потім пацієнт з’явився на прийомі через 8 місяців у супроводі приятеля. Виглядає спокійним, впевненим у собі. Від консультації відмовився, заявивши, що скарг немає. І попросив замість себе прийняти свого знайомого, який страждає імпотенцією.
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий