Лікування фіброміоми матки залишається однією з основних проблем сучасної гінекології. Це новоутворення зустрічається у 20-25% жінок репродуктивного віку [1;2] і є однією з найпоширеніших доброякісних пухлин людського організму. У 30-50% випадків фіброміома матки супроводжується геморагічним та больовим синдромом, а також порушенням функції суміжних органів [3]. Основним методом лікування даної патології продовжує залишатися гістеректомія. Крім періопераційних […]

Яким чином пов’язана висока ефективність гомеопатичного лікування та феномен гомеопатичного загострення? Спершу маємо звернутися  до поглядів самого Ганемана щодо ідеалу лікування, які можна знайти у початкових параграфах “Органону лікарського мистецтва”. Зокрема, це параграф 2: «Ідеал лікування – це відновлення здоров’я швидко, м’яко, назавжди; прибрати або знищити хворобу повністю найбільш коротким, надійним та якомога безпечнішим шляхом, згідно зрозумілим принципам».

Недосконалість гомеопатичної практики назавжди залишиться недосконалістю без певної єдності методології та філософії лікарів, які практикують даний метод. Причини цього явища слід шукати не в роз’єднаності гомеопатів, не в різноманітності їх підходів і методик, а у відсутності єдиної «базової» освіти.

У розгляді даної теми я дозволю собі спочатку сформулювати питання, а потім в силу своїх можливостей, спробувати знайти відповіді на них. Ці питання стосуються законів Герінга (ЗГ), навколо яких накопичилося багато незрозумілого. На жаль, серед величезної кількості сучасної літератури я знайшов зовсім небагато авторів, приділивших увагу цій темі.

Питання філософії часто недооцінюють в силу їх нібито абстрактного або надто загального відображення дійсності. Не стала винятком і гомеопатична практика. Однак, навіть досконально вивчивши патогенези, ми часто залишаємося один на один з проблемою «важких пацієнтів», нерозуміння суті хвороби, природи людини, логіки наших дій. В таких випадках ми звертаємося до авторитетів, серед яких і засновник методу […]

Терапія, як наука все більше базується на фармакології, втрачаючи свої власні наукові пріоритети. Непрямим свідченням чого є поява нової спеціальності «клінічний провізор». У чому ж тоді полягає функція лікаря? З точки зору фармакології він є «посередником», «адаптором» «провідником» між ліками (які мають стандартні дані і призначені для штучної моделі людини) і реальною людиною – пацієнтом. […]

«Але хай вибачить мене читач добрий, якщо подекуди додам до правди елемент Мистецтва, яке, в кінцевому рахунку, є основа всіх подій (хоч мистецтво письменника не є Мистецтво життя, а лише його подобіе)» (Й.Бродський). «…Ремесло поставив я підніжжям мистецтву; Я зробився ремісник: перстам надав слухняну, суху біглість. І вірність вуху. Звуки умертвив. Музику я розчленив, як […]

– З 1824 гомеопатичний метод лікування став застосовуватися в Російській імперії. Російський доктор Адам привіз матеріали про новий метод лікування, які отримав від Ганемана і передав їх доктору Шерінг. Спалахнувша в 1829 році епідемія холери відіграла велику роль у долі гомеопатії, коли успіхи гомеопатії набагато перевершили результати традиційної медицини. У 1833 році Державна Рада після […]

Загальна медицина вчить нас боротися з хворобами, часто не звертаючи уваги на їх причини. Вірніше, не знаючи цих причин і не маючи можливості впливати на них. Подивіться, як на побутовому рівні відображаються слова лікарів. Ці вирази вже міцно увійшли в побут: артеріальний тиск «збивають», нирки «змушують працювати», «печінку очищають» і т.д. Медицина проявляє надзвичайну активність, […]